Середа, 18.09.2019, 09:09
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Броварська районна вечірня ЗОШ ІІ - ІІІ ступенів

Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 315
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Підготовка до проходження курсів підвищення кваліфікації

    Як підготуватись до проходження курсів підвищення кваліфікації ?


    Навчання на курсах підвищення кваліфікації здійснюється за формами:
    Денною
    Очно-заочною
    Індивідуальною
    Дистанційною

    Підготуватися до навчання Ви можете заздалегідь. З цією метою запрошуємо ознайомитися з рекомендаціями:

    Як підготуватися до курсів?
    До навчально-тематичних планів курсів підвищення кваліфікації включено три цілісні взаємопов’язані модулі:

    соціально-гуманітарний: до інваріантного блоку соціально-гуманітарного модуля включено теми з таких навчальних дисциплін: філософія освіти, чинне законодавство про освіту, законодавство з охорони дитинства, законодавство з охорони праці, українознавчий аспект гуманітарної освіти, соціологічні аспекти освіти та виховання, до варіативного блоку – історія освіти України, українознавство, соціологія, соціоніка, культурологія, екотрофологія, екологія, політологія, релігієзнавство, енергозбереження, економіка, українське ділове мовлення тощо (з урахуванням специфіки фаху педагогічних працівників, досвіду роботи та професійних запитів);
    професійний: до інваріантного блоку професійного модуля включено теми з таких навчальних дисциплін: сучасний стан розвитку наукової дисципліни, нормативно-правове та методичне забезпечення викладання предмета, інноваційна педагогіка, впровадження інноваційних технологій у процесі викладання навчального предмета, психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, сучасна методика викладання предмета, допрофільна підготовка і профільне навчання, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення предмета, робота з обдарованими учнями, організація позаурочної виховної роботи з учнями, актуальні проблеми виховання тощо, до варіативного блоку – спецкурси за вибором (з урахуванням специфіки фаху педагогічних працівників);
    діагностико-аналітичний модуль є інваріантним і включає настановне заняття, вхідне діагностування, захист творчих робіт чи авторських проектів (2 години), науково-практичну конференцію, вихідне діагностування, кваліфікаційний екзамен – всього 12 годин; його завданням є діагностування рівня професійної майстерності педагогічного працівника та його зростання, обмін досвідом роботи.
    Характерною особливістю навчально-тематичних планів проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів є їх варіативність та диференціація.
    Зокрема, педагогічні працівники, які проходять курси підвищення кваліфікації за навчальними програмами "спеціаліст", "спеціаліст ІІ категорії", пишуть творчі роботи. Слухачі курсів, які підвищують чи підтверджують кваліфікаційну категорію "спеціаліст І категорії", "спеціаліст вищої категорії" розробляють та захищають авторські проекти. Авторський проект може бути індивідуальним чи колективним.

    Авторський проект – це випускна кваліфікаційна робота, яку виконує один слухач або колектив слухачів. Формами авторського проекту можуть бути:
    - навчально-методичний посібник;
    - робочий зошит;
    - тематичні розробки навчальних занять (конспекти навчальних занять, сценарії проведення позаурочних (з конкретного навчального предмета) виховних справ);
    - авторська програма (спецкурсу, факультативу, гуртка, виховної роботи з класним чи шкільним колективом);
    - методичні рекомендації щодо вивчення теми, розділу, курсу навчального предмета;
    - завдання для проведення олімпіад;
    - завдання для проведення тематичної атестації;
    - конспекти занять, ігрової чи трудової діяльності, сценарії свят чи розваг ( у дошкільному навчальному закладі);
    - сценарії проведення виховних справ (позакласна виховна робота у загальноосвітньому навчальному закладі);
    - сценарії свят, інших позашкільних заходів (у позашкільному навчальному закладі).
    Формі авторського проекту повинні відповідати його зміст та оформлення. Наприклад, якщо проект – авторська програма, він повинен містити пояснювальну записку, описову чи табличну структуру, яка розкриває зміст програми, використану та рекомендаційну літературу. Якщо, як авторський проект, подається посібник з конкретної проблеми, то в ньому мають бути титульна сторінка, зміст з указуванням сторінок, передмова чи вступ, основна частина, післямова чи заключна частина, література. Основна частина має бути логічно структурована за темами чи розділами.

    Література може подаватися як до кожного розділу чи статті, так і загальним списком відповідно до чинних вимог.

    Тематичні розробки навчальних занять чи виховних справ структуруються зі вступу, авторських розробок за темами, рекомендацій, літератури.
    Обов’язковими складовими авторського проекту є вступ, пояснювальна записка чи передмова; основна частина; висновки або рекомендації; література.

    Методичні рекомендації щодо написання творчої роботи та авторського проекту
    Випускною (атестаційною) роботою педагогічних працівників, яким встановлені кваліфікаційні категорії «спеціаліст» та спеціаліст другої категорії є творча робота. Творча робота є результатом вивчення актуальної для професійної діяльності педагогічного працівника проблеми, яка й розкривається у її змісті.
    З метою написання творчої роботи слухач опрацьовує інформаційні джерела, в яких висвітлено аспекти досліджуваної проблеми. Такими джерелами можуть бути: монографії, підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, періодичніпедагогічні видання, інтернет-ресурси, методичні рекомендації та матеріали, інформаційні бюлетені, інформаційно-методичні та тематичні збірники тощо.
    Написання творчої роботи передбачає визначення її теми, складання плану, викладу змісту (вступ – 1-3 сторінки, основна частина, висновки – 1-3 сторінки), бібліографічного опису використаної та рекомендованої літератури з проблеми.
    Зміст роботи необхідно викласти у логічній послідовності, грамотно. Доцільно у вступі обґрунтувати вибір теми та її актуальність, здійснити аналіз вивчених та опрацьованих робіт, висловити власну точку зору щодо розв’язання проблеми, яка розглядається. В основній частині необхідно розкрити всі питання плану творчої роботи. У висновках рекомендується узагальнити опрацьований матеріал, висловити власне бачення шляхів вирішення проблеми, змоделювати власну діяльність у напрямі означеної роботи.

    Авторський проект – це випускна (атестаційна) кваліфікаційна робота.

    Педагогічні працівники, які атестуватимуться на встановлення першої та вищої кваліфікаційних категорій, виконують авторські проекти. Проект є важливою формою самостійної освітньої діяльності слухача, у процесі якої він удосконалює професійні знання, вміння та навички, застосовує теоретичні та емпіричні методи дослідження.
    Виконаний проект допомагає визначити рівень професійної підготовки слухача(теоретичної та спеціальної), умінь діалектично мислити та творчо використовувати знання у процесі вирішення соціально-педагогічних завдань, визначених посадовими обов’язками.
    Формами проекту можуть бути:
    - опис власного досвіду роботи з відповідними додатками;
    - навчально-методичний посібник;
    - тематичні методичні розробки;
    - авторська програма;
    - методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу;
    - методичний інструментарій педагогічного працівника для здійснення діагностики рівнів навченості особистості;
    - конспекти навчальних занять (спеціаліст - розгорнутий конспект одного уроку, спеціаліст другої категорії - конспекти двох уроків, спеціаліст першої категорії - конспекти трьох уроків, спеціаліст вищої категорії - конспекти не менше п'яти уроків);
    - сценарії виховних справ (спеціаліст - розгорнутий сценарій однієї виховної справи, спеціаліст другої категорії - сценарії двох виховних справ, спеціаліст першої категорії - сценарії трьох виховних справ, спеціаліст вищої категорії - сценарії п'яти виховних справ);
    - інші матеріали, які висвітлюють досвід роботи слухача.
    Формі проекту мають відповідати його зміст та оформлення. Наприклад, якщо проект – авторська програма (спецкурсу, факультативу, гуртка, клубу), то він має бути структурований з пояснювальної записки, описової чи табличної структури, літератури. Якщо це – посібник або ж добірка тематичних статей, то в них повинні бути передмова, зміст. Література в даному випадку може подаватися як до кожного розділу чи статті, так і загальним списком. Сценарії виховних справ, конспекти уроків, позаурочних виховних справ з навчального предмета рекомендується оформляти відповідно до чинних вимог.

    Проект оформляють з урахуванням його особливостей і змісту. Наприклад, він може бути оформлений у вигляді тексту та додатків: таблиць, діаграм, ілюстрацій або їх сполучень, інших матеріалів. Обов’язковими його складовими є: вступ, пояснювальна записка чи передмова, основна частина, висновки або рекомендації, література.

    Обов'язки слухача

    Підвищуючи кваліфікацію, слухач зобов’язаний:
    - обрати тему роботи та узгодити її з керівником;
    - обговорити з керівником обсяг і глибину розробки проекту, визначити мету, завдання і структуру роботи, скласти її план;
    - дібрати та вивчити літературу з даної проблеми;
    - до встановленого терміну оформити роботу відповідно до рекомендацій, подати її науковому керівникові на рецензування;
    - підготуватися до захисту і захистити роботу у встановлений деканатом термін.
    Обов'язки наукового керівника
    У процесі виконання слухачем творчої роботи науковий керівник зобов’язаний:
    - надавати допомогу слухачеві в осмисленні проблеми і теми роботи;
    - допомогти слухачеві у формуванні мети, завдань роботи, розробити її структуру і план виконання;
    - узгодити перелік рекомендованої літератури;
    - скоригувати обсяг роботи та термін її виконання;
    - консультувати слухача у процесі роботи над проектом, його оформленням та підготовкою до захисту;
    - забезпечити самостійне і творче виконання роботи слухачем;
    - здійснювати поетапний контроль за самостійним виконанням проекту педагогом-організатором;
    - підготувати відгук (рецензію) на атестаційну роботу.
    Вибір теми та вимоги до проекту
    Тему проекту рекомендується вибрати із запропонованого переліку або визначити самостійно, виходячи з її актуальності, відповідності фахові, сучасного стану розвитку наукових досліджень, власного досвіду педагогічної діяльності.
    Проект може мати дослідницький характер. Слухач використовує науково-методичну літературу, свої спостереження і факти, результати експерименту, якщо він проводитися.
    Якщо проект є результатом педагогічного дослідження, то до нього ставляться такі вимоги:
    - актуальність тематики, її відповідність сучасному етапу педагогічної науки, практичним завданням сучасної школи та перспективи її розвитку;
    - вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з проблеми;
    - короткий ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми і її практичного стану, а також педагогічного (за наявності власного) досвіду роботи;
    - характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів (досліджень);
    - узагальнення результатів та їх обґрунтування, висновки та методичні рекомендації;
    - у змісті проекту тема має бути розкрита всебічно.

    Вимоги до оформлення авторського проекту. Структура та зміст проекту.

    У проектів виділяють такі структурні елементи: вступ; основний зміст роботи, який має два-три розділи; висновки; список використаної літератури; додатки.
    У вступі обґрунтовується актуальність теми (проблеми), її практична значимість.
    У першому розділі проекту слід проаналізувати наявність різних літературних джерел з даної теми та стан практики, здійснити науково-теоретичне обґрунтування вибраної теми. Цей розділ рекомендується завершити коротким резюме про те, наскільки тема вивчена, досліджена.
    У наступному розділі узагальнюють власний досвід роботи, детально описують зміст, форми та методи роботи, які використовують у власній педагогічній діяльності, ілюструючи його додатками. Вказують: чим та чи інша методика відрізняється, в чому її особливість, новизна, які результати можна отримати, впроваджуючи її в практику роботи педагогічного працівника.
    Логічним завершенням роботи є висновки, головна мета яких – підбиття підсумків проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій та порад.
    Список використаної літератури включає бібліографічний опис джерел, використаних автором під час роботи над темою. Укладаючи його, рекомендується дотримуватись вимог державного стандарту.

    Літературне оформлення авторського проекту (творчої роботи)
    Вимоги до викладення змісту матеріалу: логічність і послідовність, повното і репрезентативність (діапазон використання наукових джерел), загальна грамотність та відповідальність стандартам і чинним вимогам.
    До оформлення заголовків (назв), розділів (глав) і параграфів проекту ставляться такі вимоги: стислість, чіткість, синтаксична різноманітність у побудові речень з перевагою простих поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.
    Щоб не перевантажувати описову частину, ілюстративний матеріал рекомендується виносити в додатки (сценарії виховних справ, плани роботи, програми, методичні рекомендації, схеми, таблиці, діаграми тощо).
    Додатки оформляються на окремих аркушах. Кожен додаток повинен мати свій тематичний заголовок і в правому верхньому куті напис: Додаток 1 і т.д. Якщо зміст роботи ілюструється матеріалами, вміщеними у додатку, то в тексті в дужках вказують: (додаток 1).
    Виклад не рекомендується вести від першої особи однини. Вживають означено-особові речення: «встановлюємо», «спостерігаємо», «визначаємо» (без «ми»).
    У тексті проекту ініціали ставляться перед прізвищем.
    Робота може бути надрукована або написана від руки розбірливо, виправлення не допускаються.
    Вимоги до комп’ютерного набору: шрифт – Times New Roman; розмір шрифту – 14; міжрядковий інтервал – 1,5; поля – ліве, верхнє та нижнє – 20мм, праве – 10мм.
    Проект має бути виконаний на стандартних аркушах паперу однакового розміру і кольору, прошитий і вміщений у папку.
    Усі сторінки проекту нумеруються без пропусків і повторів. Першою сторінкою вважається титульний аркуш (додаток 1), на ній цифра 1 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 2 і т.д.
    Порядковий номер проставляється посередні верхнього поля сторінки.
    Проект відкривається титульним аркушем, потім – зміст роботи із вказівкою сторінок, на яких кожен елемент змісту викладений у роботі.
    У тексті проекту кожен елемент змісту (розділ, параграф) починається з нової сторінки і заголовку.
    У висновках не допускається повторення змісту вступу, основної частини та висновків, зроблених у розділах.
    Проект подається науковому керівнику, перевіряється і рецензується; за необхідності – повертається на доопрацювання; захищається шляхом презентації чи усного представлення.

    Основні вимоги до бібліографічного опису літературних джерел

    Про кожне джерело необхідно подати такі відомості: прізвище та ініціали автора, повна і точна назва книги; підзаголовок, який уточнює назву; дані про повторне видання; назва міста видання; назва видавництва; рік видання, кількість сторінок.
    Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаками: крапка, тире (. –). Бібліографічний опис роблять мовою документа. Слова і словосполучення можна скорочувати окрім назви документа.
    Відомості про статті, які опубліковані в збірках, журналах тощо, повинні мати: прізвище та ініціали автора статті; заголовок статті; повну назву джерела, в якому знаходиться стаття за викладеними вище правилами, а для періодичних видань – назву журналу чи газети, рік випуску, номер журналу, сторінки, а для газет – число і місяць.
    У списку літератури ініціали ставляться після прізвища.
    Розміщувати матеріали бібліографічного опису в списку літератури слід в алфавітній послідовності.

    Організація та проведення захисту творчих робіт і авторських проектів

    До захисту проектів допускаються слухачі, які виконали весь обсяг робіт, визначених науковим керівником, подали роботи в установлені терміни і отримали позитивну рецензію від керівника.
    Для проведення захисту проектів створюється комісія, до складу якої входить не менше двох-трьох осіб. Склад комісії затверджують відповідним наказом.
    Дату і час захисту визначає деканат, але не пізніше як за 1-2 дні до закінчення навчання. Науковий керівник пише відгук і зазначає, на які питання не дано відповідей у роботі. Ці питання слухач повинен розкрити під час захисту.
    Захист проекту полягає у стислому (до 5-10 хв) викладі змісту виконаної роботи за таким алгоритмом: актуальність теми, мета, структура, зміст, висновки та рекомендації, методика виконання роботи, відповіді на запитання та зауваження рецензента, присутніх.
    Після захисту кращі проекти комісія може рекомендувати до видання з метою поширення перспективного досвіду роботи педагогічного працівника, а також передати для загального ознайомлення на обласну педагогічну виставку «Освіта Київщини».
     
    Додаток 1

    Зразок оформлення титульного аркуша авторського проекту

    Міністерство освіти і науки України
    Головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації
    Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів




    МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ НОВОРІЧНОГО СВЯТА
    В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ



    Автор: Колісніченко Алла Іванівна,
    педагог-організатор
    загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4
    м. Білої Церкви
    Науковий керівник: (прізвище, ініціали, посада)



    Біла Церква
    2013